Ivan Mykolaichuk

Ivan Vasylyovych Mykolaichuk (Ukrainian: Іван Васильович Миколайчук) was a Ukrainian soviet actor, producer, and screen writer from Ukraine. He is best known for playing the Hutsul Ivan in "Shadows of Forgotten Ancestors" (Тіні забутих предків) (1964), based on Mykhailo Kotsyubynsky's book of the same name. He received the Komsomol prize of Ukraine in 1967, and the title of Meritorious Artist of the Ukrainian SSR in 1968. He posthumously received the Taras Shevchenko prize.

Украинский актёр, кинорежиссёр, сценарист, композитор. Заслуженный артист Украинской ССР (1968). С детства он привык к труду. Четвёртый сын у матери, он нянчил младших. В школу ходить надо было четыре километра в один конец... В страду работал в поле. Впервые увидел кино, когда ему было уже 14 лет. Неизгладимое впечатление! Потом к ним в село стали чаще привозить картины, и каждый раз он хотел быть, подобно тому или иному киногерою, то геологом, то врачом, то капитаном дальнего плавания. Но он стал актёром. В 1965 году окончил Киевский Государственный институт театрального искусства имени И.К. Карпенко-Карого (мастерская Виктора Ивченко). Ушёл из жизни 3 августа 1987 года в Киеве. Похоронен на Байковом кладбище. В 1999 году снят документальный фильм "Иван Миколайчук. Посвящение", режиссёр Анатолий Сырых, сценарист Людмила Лемешева, Украина. Жизни и творчеству актера посвящена глава 19 цикла "Чтобы помнили" Леонида Филатова.

Український кіноактор, кінорежисер, сценарист. Лауреат Шевченківської премії 1988 року (посмертно). Зіграв 34 ролі в кіно, написав 9 сценаріїв та має дві режисерські роботи. В УРСР носив тавро «неблагонадійного». У 1957 р. закінчив Чернівецьке музичне училище, в 1961-му — театр-студію при Чернівецькому музично-драматичному театрі ім. О. Кобилянської. 1965 — Закінчив кіноакторський факультет Київського інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого (майстерня В.Івченка). В кіно дебютував ще студентом, в курсовій режисерській роботі Леоніда Осики “Двоє”. В гарному обличчі, тонкій усмішці та приглушеному голосі героя молодого Миколайчука не можна непомітити якоїсь таємниці, недоказаності, глибини — тих рис, які ляжуть через 2-3 роки, в основу феномена особистості великого актора. Ролі молодого Тараса Шевченка у фільмі «Сон» та Івана Палійчука у «Тінях забутих предків» одразу принесли Миколайчукові загальне визнання. Особливо кінострічка “Тіні забутих предків”, яка здобула близько десяти радянських та зарубіжних призів та нагород, й була визнанана однією з двадцяти найкращих картин світу. Безперечно, успіхові цього фільму сприяла участь у ньому талановитих митців та, передусім, Івана Миколайчука. А тоді, після блискучого дебюту в кіно, його знімали часто, й він запам’ятовувався в більшості картинах.