Nadia Farès

Nadia Farès, born on December 20, 1968, in Marrakech, Morocco, and died on April 17, 2026, in Paris, was a French actress. Nadia Farès made her screen debut in the 1991 television film "L'Exil", then her film debut in 1992 in the comedy "Les Amis de ma femme" by Didier Van Cauwelaert. However, it was in Christopher Frank's "Elles n'oublient jamais" that Nadia Farès gained wider public attention in 1994. She played the venomous Angela, who harasses Thierry Lhermitte. The following year, the young actress starred in the Italian drama "Poliziotti", then worked with Alexandre Arcady on "Dis-moi oui". Moving effortlessly between dramatic roles and lighter appearances, Nadia Farès joined the prestigious cast of Claude Lelouch's "Hommes, femmes : mode d'emploi". In 1997, she starred in Bernie Bonvoisin's "Les Démons de Jesus, where she cemented her tough-girl image as Marie, the family's daughter. Two years later, the director called upon the actress again for "Les Grandes Bouches". Nadia Farès would revisit this strong character after a foray into the animated film "Le Château des singes", for which she provided a voice. In 2000, she played the enigmatic Fanny in Mathieu Kassovitz's thriller "Les Rivières Pourpres". Strong and determined, she established herself as a woman of action, a tendency confirmed in "Nid de guêpes". In 2004, Nadia Farès played a manipulative wife fascinated by crime in the dark comedy "Pour le plaisir". She remained in the comedy genre with "L'Ex femme de ma vie", in which she portrayed a dynamic press agent who thrives alongside Thierry Lhermitte. On April 11, 2026, Nadia Farès was involved in a serious accident at the Blanche gym's swimming pool in the 9th arrondissement of Paris. She was found unconscious at the bottom of the pool. Pulled from the water by other swimmers, she was resuscitated by firefighters and then rushed to the Pitié-Salpêtrière Hospital in critical condition and placed in an induced coma. She died on April 17, 2026, at the age of 57. Her daughters, Cylia and Shana Chasman, announced her death in a statement to AFP.

نادية فارس، ممثلة فرنسية، وُلدت في 20 ديسمبر 1968 في مراكش، المغرب، وتُوفيت في 17 أبريل 2026 في باريس. بدأت نادية فارس مسيرتها الفنية عام 1991 في الفيلم التلفزيوني "المنفى" (L'Exil)، ثم شاركت في فيلم روائي طويل عام 1992 في الفيلم الكوميدي "أصدقاء زوجتي" (Les Amis de ma femme) للمخرج ديدييه فان كويلايرت. إلا أن شهرتها الحقيقية بدأت عام 1994 مع كريستوفر فرانك في فيلمه "لا ينسون أبدًا" (Elles n'oublient jamais)، حيث جسّدت شخصية أنجيلا البغيضة التي تُضايق تييري ليرميت. في العام التالي، تألقت الممثلة الشابة في الدراما الإيطالية "الشرطة" (Poliziotti)، ثم تعاونت مع ألكسندر أركادي في فيلم "قل لي نعم" (Dis-moi oui). انتقلت نادية فارس بسلاسة بين الأدوار الدرامية والمشاهد الخفيفة، وانضمت إلى فريق عمل فيلم "رجال، نساء: دليل المستخدم" للمخرج كلود ليلوش. وفي عام ١٩٩٧، لعبت دور البطولة في فيلم "شياطين يسوع" للمخرج بيرني بونفوازين، حيث رسّخت صورتها كامرأة قوية في دور ماري، ابنة العائلة. وبعد عامين، استعان بها المخرج مجددًا في فيلم "الأفواه الكبيرة". عادت نادية فارس لتجسيد هذه الشخصية القوية بعد مشاركتها في فيلم الرسوم المتحركة "قلعة القرد"، حيث أدّت صوت الشخصية. وفي عام ٢٠٠٠، جسّدت شخصية فاني الغامضة في فيلم الإثارة "الأنهار القرمزية" للمخرج ماثيو كاسوفيتز. وبشخصيتها القوية والعزيمة، أثبتت نفسها كامرأة عملية، وهي سمة تجلّت في فيلم "العش". وفي عام ٢٠٠٤، لعبت نادية فارس دور زوجة متلاعبة مفتونة بالجريمة في الكوميديا ​​السوداء "من أجل المتعة". حافظت نادية فارس على أسلوبها الكوميدي المميز في فيلم "حياة زوجتي السابقة"، حيث جسّدت شخصية وكيلة إعلامية ديناميكية تألقت إلى جانب تيري ليرميت. في 11 أبريل/نيسان 2026، تعرضت نادية فارس لحادث سير خطير في مسبح مركز بلانش الرياضي بالدائرة التاسعة في باريس. عُثر عليها فاقدة للوعي في قاع المسبح، حيث انتشلها سباحون آخرون من الماء، وقام رجال الإطفاء بإنعاشها، ثم نُقلت على الفور إلى مستشفى بيتي سالبيتريير في حالة حرجة، ووُضعت في غيبوبة اصطناعية. توفيت في 17 أبريل/نيسان 2026 عن عمر ناهز 57 عامًا. وأعلنت ابنتاها، سيليا وشانا تشاسمان، نبأ وفاتها في بيان لوكالة فرانس برس.

Nadia Farès, geboren am 20. Dezember 1968 in Marrakesch, Marokko, und gestorben am 17. April 2026 in Paris, war eine französische Schauspielerin. Ihr Filmdebüt gab sie 1991 in dem Fernsehfilm „L'Exil“ (Das Exil), gefolgt von ihrem Spielfilmdebüt 1992 in der Komödie „Les Amis de ma femme“ (Die Freundinnen meiner Frau) von Didier Van Cauwelaert. Einem breiteren Publikum wurde Nadia Farès jedoch erst 1994 durch Christopher Franks „Elles n'oublient jamais“ (Sie werden nie vergessen) bekannt. Sie spielte die unsympathische Angela, die Thierry Lhermitte schikaniert. Im darauffolgenden Jahr spielte die junge Schauspielerin die Hauptrolle in dem italienischen Drama „Poliziotti“ und arbeitete anschließend mit Alexandre Arcady an „Dis-moi oui“ (Sag mir Ja). Mühelos wechselte Nadia Farès zwischen dramatischen und heiteren Rollen und gehörte zum hochkarätigen Ensemble von Claude Lelouchs „Männer, Frauen: Gebrauchsanweisung“. 1997 übernahm sie die Hauptrolle in Bernie Bonvoisins „Jesus Demons“ und festigte in der Rolle der Marie, der Tochter der Familie, ihr Image als starke Frau. Zwei Jahre später engagierte der Regisseur die Schauspielerin erneut für „Die Großmäuler“. Nach ihrem Auftritt im Animationsfilm „Monkey Castle“, für den sie einer Figur ihre Stimme lieh, verkörperte Nadia Farès erneut diese intensive Figur. Im Jahr 2000 spielte sie die geheimnisvolle Fanny in Mathieu Kassovitz’ Thriller „Die purpurnen Flüsse“. Stark und entschlossen etablierte sie sich als tatkräftige Frau, eine Eigenschaft, die sie in „Das Nest“ erneut unter Beweis stellte. 2004 spielte Nadia Farès in der schwarzen Komödie „Pour le plaisir“ (Zum Vergnügen) eine manipulative, von Verbrechen faszinierte Ehefrau. Auch in „L'Ex femme de ma vie“ (Das Leben meiner Ex-Frau) blieb sie der Komödie treu und verkörperte eine dynamische Presseagentin, die an der Seite von Thierry Lhermitte brillierte. Am 11. April 2026 war Nadia Farès in einen schweren Autounfall verwickelt. Der Unfall ereignete sich im Schwimmbad des Sportzentrums Blanche im 9. Arrondissement von Paris. Bewusstlos am Beckenboden gefunden, wurde sie von anderen Badegästen aus dem Wasser gezogen, von der Feuerwehr reanimiert und anschließend in kritischem Zustand ins Krankenhaus Pitié-Salpêtrière gebracht, wo sie in ein künstliches Koma versetzt wurde. Sie starb am 17. April 2026 im Alter von 57 Jahren. Ihre Töchter Cylia und Shana Chasman gaben ihren Tod in einer Erklärung gegenüber der AFP bekannt.

Nadia Farès, nacida el 20 de diciembre de 1968 en Marrakech, Marruecos, y fallecida el 17 de abril de 2026 en París, fue una actriz francesa. Nadia Farès debutó en la pantalla en 1991 con la película para televisión "L'Exil" (El exilio), seguida de su debut cinematográfico en 1992 con la comedia "Les Amis de ma femme" (Las amigas de mi mujer), de Didier Van Cauwelaert. Sin embargo, fue en 1994, con "Elles n'oublient jamais" (Nunca olvidan), de Christopher Frank, donde Nadia Farès se dio a conocer al gran público. Interpretó a la odiosa Angela, quien acosa a Thierry Lhermitte. Al año siguiente, la joven actriz protagonizó el drama italiano "Poliziotti" (Poliziotti) y luego trabajó con Alexandre Arcady en "Dis-moi oui" (Dime que sí). Alternando con naturalidad entre papeles dramáticos y personajes más ligeros, Nadia Farès se unió al prestigioso elenco de "Hombres, mujeres: Manual de usuario" de Claude Lelouch. En 1997, interpretó el papel principal en "Jesús demonios" de Bernie Bonvoisin, donde consolidó su imagen de mujer fuerte en el papel de Marie, la hija de la familia. Dos años después, el director volvió a contar con la actriz para "Los grandes bocazas". Nadia Farès retomó este intenso personaje tras su incursión en la película de animación "El castillo de los monos", a la que prestó su voz. En 2000, interpretó a la enigmática Fanny en el thriller de Mathieu Kassovitz, "Ríos carmesí". Fuerte y decidida, se consagró como una mujer de acción, una característica que confirmó en "El nido". En 2004, Nadia Farès interpretó a una esposa manipuladora fascinada por el crimen en la comedia negra "Por placer". Se mantuvo fiel a la comedia con "L'Ex femme de ma vie" (La vida de mi exmujer), donde interpretó a una dinámica agente de prensa que brilló junto a Thierry Lhermitte. El 11 de abril de 2026, Nadia Farès sufrió un grave accidente de tráfico. El accidente ocurrió en la piscina del centro deportivo Blanche, en el distrito 9 de París. Fue encontrada inconsciente en el fondo de la piscina, rescatada por otros bañistas, reanimada por los bomberos y trasladada de urgencia al Hospital Pitié-Salpêtrière en estado crítico, donde fue inducida a un coma. Falleció el 17 de abril de 2026, a los 57 años. Sus hijas, Cylia y Shana Chasman, anunciaron su muerte en un comunicado a la AFP.

Nadia Farès, née le 20 décembre 1968 à Marrakech, au Maroc, et décédée le 17 avril 2026 à Paris, était une actrice française. Nadia Farès a fait ses débuts à l'écran en 1991 dans le téléfilm « L'Exil », puis ses débuts au cinéma en 1992 dans la comédie « Les Amis de ma femme » de Didier Van Cauwelaert. Cependant, c'est dans « Elles n'oublient jamais » de Christopher Frank, en 1994, que Nadia Farès s'est fait connaître du grand public. Elle y incarnait l'odieuse Angela, qui harcèle Thierry Lhermitte. L'année suivante, la jeune actrice a joué dans le drame italien « Poliziotti », puis a travaillé avec Alexandre Arcady sur « Dis-moi oui ». Passant avec aisance des rôles dramatiques aux apparitions plus légères, Nadia Farès a rejoint la prestigieuse distribution de « Hommes, femmes : mode d'emploi » de Claude Lelouch. En 1997, elle tient le rôle principal dans « Les Démons de Jésus » de Bernie Bonvoisin, où elle confirme son image de femme forte dans le rôle de Marie, la fille de la famille. Deux ans plus tard, le réalisateur fait de nouveau appel à l'actrice pour « Les Grandes Bouches ». Nadia Farès reprend ce personnage intense après une incursion dans le film d'animation « Le Château des singes », pour lequel elle prête sa voix. En 2000, elle incarne l'énigmatique Fanny dans le thriller de Mathieu Kassovitz, « Les Rivières Pourpres ». Forte et déterminée, elle s'impose comme une femme d'action, une tendance confirmée dans « Nid de guêpes ». En 2004, Nadia Farès interprète une épouse manipulatrice fascinée par le crime dans la comédie noire « Pour le plaisir ». Elle reste fidèle à la comédie avec « L'Ex femme de ma vie », où elle campe une attachée de presse dynamique qui brille aux côtés de Thierry Lhermitte. Le 11 avril 2026, Nadia Farès est impliquée dans un grave accident de la route. Accident survenu à la piscine de la salle de sport Blanche, dans le 9e arrondissement de Paris. Retrouvée inconsciente au fond du bassin, elle a été sortie de l'eau par d'autres nageurs, réanimée par les pompiers puis transportée d'urgence à l'hôpital de la Pitié-Salpêtrière dans un état critique et placée dans un coma artificiel. Elle est décédée le 17 avril 2026, à l'âge de 57 ans. Ses filles, Cylia et Shana Chasman, ont annoncé son décès dans un communiqué à l'AFP.

Nadia Farès, née le 20 décembre 1968 à Marrakech, au Maroc, et décédée le 17 avril 2026 à Paris, est une actrice française. Nadia Farès a fait ses débuts à l'écran en 1991 dans le téléfilm « L'Exil », puis ses débuts au cinéma en 1992 dans la comédie « Les Amis de ma femme » de Didier Van Cauwelaert. Cependant, c'est dans « Elles n'oublient jamais » de Christopher Frank, en 1994, que Nadia Farès s'est fait connaître du grand public. Elle y incarnait l'odieuse Angela, qui harcèle Thierry Lhermitte. L'année suivante, la jeune actrice a joué dans le drame italien « Poliziotti », puis a travaillé avec Alexandre Arcady sur « Dis-moi oui ». Passant avec aisance des rôles dramatiques aux apparitions plus légères, Nadia Farès a rejoint la prestigieuse distribution de « Hommes, femmes : mode d'emploi » de Claude Lelouch. En 1997, elle tient le rôle principal dans « Les Démons de Jésus » de Bernie Bonvoisin, où elle confirme son image de femme forte dans le rôle de Marie, la fille de la famille. Deux ans plus tard, le réalisateur fait de nouveau appel à l'actrice pour « Les Grandes Bouches ». Nadia Farès reprend ce personnage intense après une incursion dans le film d'animation « Le Château des singes », pour lequel elle prête sa voix. En 2000, elle incarne l'énigmatique Fanny dans le thriller de Mathieu Kassovitz, « Les Rivières Pourpres ». Forte et déterminée, elle s'impose comme une femme d'action, une tendance confirmée dans « Nid de guêpes ». En 2004, Nadia Farès interprète une épouse manipulatrice fascinée par le crime dans la comédie noire « Pour le plaisir ». Elle reste fidèle à la comédie avec « L'Ex femme de ma vie », où elle campe une attachée de presse dynamique qui brille aux côtés de Thierry Lhermitte. Le 11 avril 2026, Nadia Farès est impliquée dans un grave accident de la route. Accident survenu à la piscine de la salle de sport Blanche, dans le 9e arrondissement de Paris. Retrouvée inconsciente au fond du bassin, elle a été sortie de l'eau par d'autres nageurs, réanimée par les pompiers puis transportée d'urgence à l'hôpital de la Pitié-Salpêtrière dans un état critique et placée dans un coma artificiel. Elle est décédée le 17 avril 2026, à l'âge de 57 ans. Ses filles, Cylia et Shana Chasman, ont annoncé son décès dans un communiqué à l'AFP.

Nadia Farès, nata il 20 dicembre 1968 a Marrakech, in Marocco, e scomparsa il 17 aprile 2026 a Parigi, è stata un'attrice francese. Nadia Farès ha debuttato sul piccolo schermo nel 1991 nel film televisivo "L'Exil" (L'esilio), seguito dal suo debutto cinematografico nel 1992 nella commedia "Les Amis de ma femme" (Gli amici di mia moglie) di Didier Van Cauwelaert. Tuttavia, è stato con "Elles n'oublient jamais" (Non dimenticano mai) di Christopher Frank, nel 1994, che Nadia Farès è diventata nota al grande pubblico. Interpretava l'odiosa Angela, che tormenta Thierry Lhermitte. L'anno successivo, la giovane attrice ha recitato nel film drammatico italiano "Poliziotti" (Poliziotti) e ha poi lavorato con Alexandre Arcady in "Dis-moi oui" (Dimmi di sì). Passando con disinvoltura da ruoli drammatici a interpretazioni più leggere, Nadia Farès è entrata a far parte del prestigioso cast di "Uomini, donne: manuale d'uso" di Claude Lelouch. Nel 1997 ha interpretato il ruolo principale in "Jesus Demons" di Bernie Bonvoisin, dove ha consolidato la sua immagine di donna forte nel ruolo di Marie, la figlia della famiglia. Due anni dopo, il regista l'ha richiamata per "The Big Mouths". Nadia Farès ha ripreso questo intenso personaggio dopo una breve incursione nel film d'animazione "Monkey Castle", per il quale ha prestato la voce a un personaggio. Nel 2000 ha interpretato l'enigmatica Fanny nel thriller di Mathieu Kassovitz, "The Crimson Rivers". Forte e determinata, si è affermata come donna d'azione, una caratteristica confermata in "The Nest". Nel 2004, Nadia Farès ha interpretato una moglie manipolatrice ossessionata dal crimine nella commedia nera "Pour le plaisir" (Per piacere). Rimase fedele alla commedia con "L'Ex femme de ma vie" (La vita della mia ex moglie), dove interpretava una dinamica addetta stampa che brillava al fianco di Thierry Lhermitte. L'11 aprile 2026, Nadia Farès fu coinvolta in un grave incidente stradale. L'incidente avvenne presso la piscina del centro sportivo Blanche, nel 9° arrondissement di Parigi. Trovata priva di sensi sul fondo della piscina, fu tirata fuori dall'acqua da altri nuotatori, rianimata dai vigili del fuoco e poi trasportata d'urgenza all'ospedale Pitié-Salpêtrière in condizioni critiche, dove fu indotta in coma farmacologico. Morì il 17 aprile 2026, all'età di 57 anni. Le sue figlie, Cylia e Shana Chasman, annunciarono la sua scomparsa con una dichiarazione all'AFP.

Nadia Farès, nascida a 20 de dezembro de 1968 em Marraquexe, Marrocos, e falecida a 17 de abril de 2026 em Paris, foi uma atriz francesa. Nadia Farès estreou-se no ecrã em 1991 no telefilme "L'Exil" (O Exílio), seguindo-se a sua estreia no cinema em 1992 na comédia "Les Amis de ma femme" (Os Amigos da Minha Mulher), de Didier Van Cauwelaert. No entanto, foi em "Elles n'oublient jamais" (Elas Nunca Esquecem), de Christopher Frank, em 1994, que Nadia Farès se tornou conhecida do grande público. Interpretou a odiosa Angela, que atormenta Thierry Lhermitte. No ano seguinte, a jovem atriz protagonizou o drama italiano "Poliziotti" (Poliziotti) e, de seguida, trabalhou com Alexandre Arcady em "Dis-moi oui" (Diz-me Sim). Transitando com facilidade entre papéis dramáticos e produções mais ligeiras, Nadia Farès integrou o prestigiado elenco de "Homens e Mulheres: Manual do Utilizador", de Claude Lelouch. Em 1997, interpretou o papel principal em "Jesus Demons", de Bernie Bonvoisin, onde consolidou a sua imagem de mulher forte no papel de Marie, a filha da família. Dois anos depois, o realizador voltou a chamá-la para "The Big Mouths". Nadia Farès repetiu esta personagem intensa após uma incursão no filme de animação "Monkey Castle", para o qual deu voz a uma personagem. Em 2000, interpretou a enigmática Fanny no thriller "The Crimson Rivers", de Mathieu Kassovitz. Forte e determinada, afirmou-se como uma mulher de ação, característica confirmada em "The Nest". Em 2004, Nadia Farès interpretou uma esposa manipuladora fascinada pelo crime na comédia negra "Pour le plaisir" (Por Prazer). Manteve-se fiel à comédia com "L'Ex femme de ma vie" (A Vida da Minha Ex-Esposa), onde interpretou uma dinâmica assessora de imprensa que brilhou ao lado de Thierry Lhermitte. A 11 de abril de 2026, Nadia Farès sofreu um grave acidente de viação. O acidente ocorreu na piscina do centro desportivo Blanche, no 9º arrondissement de Paris. Encontrada inconsciente no fundo da piscina, foi retirada da água por outros nadadores, reanimada pelos bombeiros e levada de urgência para o Hospital Pitié-Salpêtrière em estado crítico, sendo colocada em coma induzido. Faleceu a 17 de abril de 2026, aos 57 anos. As suas filhas, Cylia e Shana Chasman, anunciaram a sua morte em comunicado à AFP.

Надя Фарес, родившаяся 20 декабря 1968 года в Марракеше, Марокко, и умершая 17 апреля 2026 года в Париже, была французской актрисой. Надя Фарес дебютировала на экране в 1991 году в телевизионном фильме «Изгнание» (L'Exil), а затем в 1992 году дебютировала в полнометражном фильме — комедии Дидье ван Каувелаерта «Друзья моей жены» (Les Amis de ma femme). Однако широкую известность Надя Фарес получила благодаря фильму Кристофера Франка «Они никогда не забывают» (Elles n'oublient jamais) 1994 года, где она сыграла отвратительную Анжелу, преследующую Тьерри Лермитта. В следующем году молодая актриса снялась в итальянской драме «Полизиотти», а затем работала с Александром Аркади над фильмом «Скажи мне да». Легко переходя от драматических ролей к более лёгким образам, Надя Фарес вошла в престижный актёрский состав фильма Клода Лелуша «Мужчины, женщины: руководство пользователя». В 1997 году она сыграла главную роль в фильме Берни Бонвуазена «Иисус-демон», где закрепила за собой образ сильной женщины в роли Мари, дочери семьи. Два года спустя режиссёр снова пригласил актрису для съёмок в фильме «Большие рты». Надя Фарес вернулась к этой напряжённой роли после участия в анимационном фильме «Обезьяний замок», где она озвучила одного из персонажей. В 2000 году она сыграла загадочную Фанни в триллере Матье Кассовица «Багровые реки». Сильная и решительная, она зарекомендовала себя как женщина действия, что подтвердилось в фильме «Гнездо». В 2004 году Надя Фарес сыграла манипулятивную жену, увлеченную преступностью, в черной комедии «Ради удовольствия» (Pour le plaisir). Она осталась верна комедийному жанру в фильме «Жизнь моей бывшей жены» (L'Ex femme de ma vie), где сыграла энергичного пресс-агента, блистательно снявшись вместе с Тьерри Лермиттом. 11 апреля 2026 года Надя Фарес попала в серьезную автомобильную аварию. Авария произошла в бассейне спортивного центра «Бланш» в 9-м округе Парижа. Обнаруженная без сознания на дне бассейна, она была вытащена из воды другими купающимися, реанимирована пожарными, а затем в критическом состоянии доставлена ​​в больницу Питье-Сальпетриер и введена в искусственную кому. Она скончалась 17 апреля 2026 года в возрасте 57 лет. О ее смерти в заявлении для агентства AFP сообщили ее дочери, Силия и Шана Часман.

Надя Фарес, народжена 20 грудня 1968 року в Марракеші, Марокко, та померла 17 квітня 2026 року в Парижі, була французькою акторкою. Надя Фарес дебютувала на екрані в 1991 році в телевізійному фільмі «Вигнання» (L'Exil), а потім у 1992 році дебютувала в повнометражному кіно в комедії «Друзі моєї дружини» (Les Amis de ma femme) режисера Дідьє ван Ковелара. Однак саме у фільмі Крістофера Франка «Вони ніколи не забувають» (Elles n'oublient jamais) в 1994 році Надя Фарес стала відомою широкому загалу. Вона зіграла одіозну Анжелу, яка домагається Тьєррі Лермітта. Наступного року молода акторка знялася в італійській драмі «Поліціотті» (Poliziotti), а потім працювала з Александром Аркаді над фільмом «Скажи мені так». Легко переходячи між драматичними ролями та легшими виступами, Надя Фарес приєдналася до престижного акторського складу фільму Клода Лелуша «Чоловіки, жінки: Посібник користувача». У 1997 році вона зіграла головну роль у фільмі Берні Бонвуазена «Ісус, демони», де закріпила свій імідж сильної жінки в ролі Марі, дочки родини. Два роки по тому режисер знову запросив акторку для фільму «Великі роти». Надя Фарес повторила цей яскравий персонаж після спроби зйомок в анімаційному фільмі «Мавпячий замок», для якого вона озвучила фільм. У 2000 році вона зіграла загадкову Фанні в трилері Матьє Кассовіца «Багряні річки». Сильна та рішуча, вона зарекомендувала себе як жінка дії, що підтвердилося у фільмі «Гніздо». У 2004 році Надя Фарес зіграла маніпулятивну дружину, захоплену злочинністю, у чорній комедії «Для задоволення» (Pour le plaisir). Вона залишилася вірною комедії у фільмі «L'Ex femme de ma vie» («Життя моєї колишньої дружини»), де зіграла динамічного прес-агента, який сяяв разом із Тьєррі Лерміттом. 11 квітня 2026 року Надя Фарес потрапила у серйозну автомобільну аварію. Аварія сталася у басейні спортивного центру Blanche у 9-му окрузі Парижа. Її знайшли непритомною на дні басейну, інші плавці витягли її з води, реанімували пожежники, а потім у критичному стані доставили до лікарні Пітьє-Сальпетрієр та ввели у штучну кому. Вона померла 17 квітня 2026 року у віці 57 років. Її доньки, Сілія та Шана Часман, оголосили про її смерть у заяві для AFP.

娜迪亞·法雷斯（Nadia Farès），1968年12月20日出生於摩洛哥馬拉喀什，2026年4月17日逝世於巴黎，是法國女演員。 娜迪亞法雷斯於1991年在電視電影《流亡》（L'Exil）中首次亮相銀幕，隨後於1992年在迪迪埃·範·考韋拉爾特執導的喜劇片《我妻子的朋友們》（Les Amis de ma femme）中出演了她的第一部電影長片。然而，真正讓她為大眾所熟知的是1994年克里斯多福·法蘭克執導的《她們永不遺忘》（Elles n'oublient jamais）。她在片中飾演令人厭惡的安琪拉，一個不斷騷擾蒂埃里·萊爾米特的女子。 隔年，這位年輕的女演員主演了義大利劇情片《Poliziotti》，隨後與亞歷山大·阿爾卡迪合作出演了《Dis-moi oui》（告訴我「是」）。娜迪亞法雷斯輕鬆駕馭各種類型的角色，從嚴肅的戲劇角色到輕鬆的日常表演，她都游刃有餘。之後，她加入了克勞德·勒魯什執導的著名影片《男人，女人：使用手冊》的演員陣容。 1997年，她在伯尼·邦沃辛執導的《惡魔惡魔》中擔任主角，飾演家中的女兒瑪麗，鞏固了她堅強女性的形象。兩年後，導演再次邀請她演出《大嘴巴》。 在為動畫電影《猴子城堡》配音之後，娜迪亞法雷斯再次扮演了這個性格鮮明的角色。 2000年，她在馬修卡索維茲執導的驚悚片《血色河流》中飾演了神秘莫測的芬妮。她堅強果斷，以行動派女性的形象示人，這項特質在《巢穴》（The Nest）中得到了充分體現。 2004年，娜迪亞法雷斯在黑色喜劇《為了快樂》（Pour le plaisir）中飾演一位痴迷犯罪、善於操縱的妻子。之後，她繼續在喜劇領域深耕，出演了《我前妻的生活》（L'Ex femme de ma vie），飾演一位活力四射的公關人員，與蒂埃里·萊爾米特（Thierry Lhermitte）的對手戲精彩紛呈。 2026年4月11日，娜迪亞·法雷斯遭遇嚴重車禍。事故發生在巴黎第九區的布蘭奇體育中心游泳池。她被發現昏迷在泳池底部，被其他游泳者救出，消防員對其進行了搶救，隨後她被緊急送往皮蒂耶-薩爾佩特里爾醫院，情況危急，並被置於人工昏迷狀態。她於 2026 年 4 月 17 日去世，享年 57 歲。她的女兒 Cylia 和 Shana Chasman 在一份發給法新社的聲明中宣布了她的死訊。

娜迪亞·法雷斯（納迪亞·法雷斯），1968 年 12 月 20 日出生於摩洛哥馬拉喀什，2026 年 4 月 17 日逝世於巴黎，是法國女演員。 娜迪亞法雷斯於 1991 年在電視電影《流亡》（L'Exil）中首次亮相銀幕，隨後於 1992 年在迪迪埃·範·考韋拉爾特執導的喜劇片《我妻子的朋友們》（Les Amis de ma femme）中出演了她的第一部電影長片。然而，真正讓她為大眾所熟知的是 1994 年克里斯多福·法蘭克執導的《她們永不遺忘》（Elles n'oublient jamais）。她在片中飾演令人厭惡的安琪拉，一個不斷騷擾蒂埃裏·萊爾米特的女子。 隔年，這位年輕的女演員主演了義大利劇情片《Poliziotti》，隨後與亞歷山大·阿爾卡迪合作出演了《Dis - moi oui》（告訴我「是」）。娜迪亞法雷斯輕鬆駕馭各種類型的角色，從嚴肅的戲劇角色到輕鬆的日常表演，她都遊刃有餘。之後，她加入了克勞德·勒魯什執導的著名影片《男人，女人：使用手冊》的演員陣容。 1997 年，她在伯尼·邦沃辛執導的《惡魔惡魔》中擔任主角，飾演家中的女兒瑪麗，鞏固了她堅強女性的形象。兩年後，導演再次邀請她演出《大嘴巴》。 在為動畫電影《猴子城堡》配音之後，娜迪亞法雷斯再次扮演了這個性格鮮明的角色。 2000 年，她在馬修卡索維茲執導的驚悚片《血色河流》中飾演了神秘莫測的芬妮。她堅強果斷，以行動派女性的形象示人，這項特質在《巢穴》（The Nest）中得到了充分體現。 2004 年，娜迪亞法雷斯在黑色喜劇《為了快樂》（Pour le plaisir）中飾演一位痴迷犯罪、善於操縱的妻子。之後，她繼續在喜劇領域深耕，出演了《我前妻的生活》（L'Ex femme de ma vie），飾演一位活力四射的公關人員，與蒂埃裏·萊爾米特（Thierry Lhermitte）的對手戲精彩紛呈。 2026 年 4 月 11 日，娜迪亞·法雷斯遭遇嚴重車禍。事故發生在巴黎第九區的布蘭奇體育中心遊泳池。她被發現昏迷在泳池底部，被其他遊泳者救出，消防員對其進行了搶救，隨後她被緊急送往皮蒂耶 - 薩爾佩特里爾醫院，情況危急，並被置於人工昏迷狀態。她於 2026 年 4 月 17 日去世，享年 57 歲。她的女兒 Cylia 和 Shana Chasman 在一份發給法新社的聲明中宣佈了她的死訊。